Ручне шиття шкіряної сумочки -- мій перший досвід

Моє захоплення вишивкою поступово переросло в бажання пошити щось із джинсу, але зробити це я хотів саме вручну — без використання машинки, без праски, просто зшити сумочку для тютюну з обрізків джинсу. Ідея здавалася мені чудовою та вписувалася в моє бажання робити щось корисне з уживаних матеріалів, із мінімальними витратами, використовуючи якісний ручний інструмент. 

Я знайшов викройку в інтернеті, до неї додавався детальний майстер-клас на YouTube. Я підготував усе необхідне, почав шити — і мені одразу не сподобалося. Шов був нерівним, сам джинс розсипався в руках. У результаті все вийшло, але я був розчарований — жодного задоволення від процесу не отримав. Тема з шиттям відпала. Я продовжив вишивати, робити макети з бамбукових шпажок.

В літку дружина захотіла пошити собі сумочку-чохол для телефону, взяла ті обрізки джинсу, що залишилися в мене, і пошила її за допомогою швейної машинки. Але теж залишилася розчарованою результатом — джинс не тримав форму. Напередодні її дня народження я ламав голову, що ж їй подарувати, враховуючи те, що ми ввели обмеження на вартість подарунків. Було прийнято рішення дарувати щось зроблене власноруч. Я знайшов в інтернеті схожу сумочку, але зі шкіри, подивився кілька відео про те, як працювати та шити шкіру. В відео все здавалося простим і логічним, і я вирішив спробувати себе в ролі шевця зі шкіри.

Мій дід у вільний час займався дрібним ремонтом взуття: прошивав підошви, нашивав латки на кросівки, підсилював лямки сумок та рюкзаків шкіряними вставками. Це ремесло здалося мені більш практичним та цікавим.

Увесь необхідний інструмент у мене вже був — було шило, яким я робив розмітку на макетах, гострі макетні ножі OLFA — бестселер серед кожевників. На ринку я купив набір циганських голок для шиття шкіри, і мені пощастило знайти обрізки шкіри на вагу. У результаті найдорожче, що я придбав для цієї телефонної сумочки, — це нитки! Я обрав фіолетову вощену нитку — найякіснішу, яка була в магазині.

На сайтах, присвячених шкіряній справі, дивовижно багато викройок із докладним описом — майже кожна супроводжується відеоінструкцією.

Обрав потрібний виріб — роздрукував викройку, вирізав шматочки, пробив шилом отвори для зшивання, почав зшивати послідовно, поетапно, звіряючись із відео.